Груша Дюшес (Саджанці)

Це прибулець із Бельгії. Якості фруктів дуже схожі на літній різновид Дюшеса. Відмінність у тому, що терміни дозрівання у зимового сорту трохи пізніше та стійкість до морозу вища. Невибагливий, але віддає перевагу родючим і легким грунтам, піднесеним ділянкам, що добре прогріваються сонцем. Плоди втрачають свій чудовий, властивий їм аромат і смак, а також можуть уражатися паршею в дощове та холодне літо. Дерево також не здатне самозапилюватися, тому в якості запилювачів необхідно буде саджати поруч інші сорти: Бере Арданпон, Олів'є де Серр, Вільямс. Спробувати перші плоди на смак можна на шостий – сьомий рік після висадки на постійне місце проростання. Зривати фрукти можна у другій декаді жовтня, раніше зірвані не мають корисних властивостей та ніжного смаку. Урожайні дерева, з одного дорослого дерева можна отримати до 100 кг плодів. У холодному підвалі (мінус 1 - плюс 1 градус) можуть зберігатися дуже довго, як показує опис, навіть до травня. Фрукти Зрілі груші мають великі розміри. Вага однієї груші може бути 500-600 грам. На відміну від літніх груш, жовта шкірка зимових, гладка з приємним для ока рум'янцем. М'якуш медовий, наповнений прозрачним соком, з приємним грушевим ароматом, з трохи помітним кислуватим присмаком. Використовується у свіжому вигляді, придатний для промислової переробки. З сорту готують мармелад, цукаті, компоти, джемі, вина.